У книзі «Золото – державі! Торгсин у радянській Україні, 1931–1936» Микола Горох висвітлює історію організації, що стала владним інструментом викачування у населення цінностей в ім’я форсованої військово-промислової модернізації СРСР. На основі архівних документів, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців автор відтворює драматичну картину повсякдення українського суспільства в епоху Голодомору. Хоча за своєю природою Торгсин начебто уособлював усе, з чим боролися більшовики – ринкові відносини, легальний обіг іноземної валюти і коштовних металів, спекуляцію, нагромадження капіталу – у гонитві за грошима для індустріалізації сталінська влада без вагань налагодила через торгсинівську мережу продаж їжі за найвищими експортними цінами в обмін на золото, срібло, валюту, інші цінності. 1933 року Торгсин «мобілізував» в УСРР 8,5 тонн золота. Змушені заради позірної надії на життя обміняти на продовольство сімей ні реліквії, окремі родини і ціле суспільство втратили важливу частку родинної пам’яті й культурної спадщини, які творили національну ідентичність. Як зазначає Горох, повернення із забуття, осмислення історії Торгсину доповнює картину сталінської політики творення голоду як складової геноциду в Україні, сприятиме ствердженню в сучасному світі розуміння цінності людських гідності і життя.

Публікується в рамках науково-видавничої програми Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) за організаційної підтримки Інституту історії України НАН України, Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. Науково-дослідна робота над книжкою та її видання с тали можливими завдяки г рантовій програмі Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету та фінансовій підтримці Фундації родини Темертеїв (Канада).

Чудова книжка Миколи Гороха про український Торгсин – це не просто оповідь про валютні магазини, що у 1930-ті роки продавали їжу й товари в обмін на цінності, які належали людям. Це – історія страждання і виживання народу, який став заручником сталінської індустріалізації.

Олена Осокіна,
Університет Південної Кароліни, США

Автор зосередився на маловідомій темі діяльності Всесоюзного об’єднання «Торгсин» в Україні. Впровадження у 1928–1932 рр. політики продрозверстки призвело до продовольчої кризи як у містах, так і по селах. Після того, як у зимові місяці 1932/1933 рр. сталінський режим вилучив усі продовольчі ресурси в українських селах, щоб створити там абсолютне голодування, виникли найбільш сприятливі умови для викачки з голодуючого населення золота та інших цінностей в обмін на продовольство. Спираючись на архівні документи, вітчизняні та зарубіжні наукові дослідження, Микола Горох відтворює драматичну картину життя людей під тиском комуністичної влади, яка не зупинилась перед геноцидом, домагаючись своїх цілей.

Станіслав Кульчицький,
Інститут історії України НАНУ, Україна

Дослідження Миколи Гороха є унікальним, проливає світло на одну з маловідомих і маловивчених сторінок радянської історії 30-х років – систему спеціальних магазинів «Торгсин». З її допомогою сталінська влада здобувала валюту, золото та інші дорогоцінні метали для проведення індустріалізації. Відбувалося цинічне і безсоромне пограбування власних громадян, коли в умовах Голодомору 1932–1933 рр. за побутове золото було дозволено купувати їжу. При цьому мали місце чимало зловживань, спекуляцій чи навіть злочинів управлінців і службовців цих магазинів.

Генріх Стронський,
професор Вармінсько-Мазурський університет,
Республіка Польща

Книжка Миколи Гороха додає надзвичайно важливу деталь у наші знання і розуміння повсякдення 1930-х років у радянській Україні й щонайперше Голодомору.

Гвідо Гаусманн,
Регенсбурзький університет, Німеччина